Стаття-відгук на тур "Цікаві вихідні у Трансільванії"

article-info

Тур в Румунію зламає всі ваші стереотипи стосовно цієї країни. Як мінімум, зі мною було саме так. Тур «Цікаві вихідні в Трансільванії» відкрив для мене чудову затишну країну, в яку я обов’язково поїду ще.

Про стереотипи, осінь та серпантини

Відпочинок в Румунії має свої стереотипні уявлення, як і в інших європейських країнах: в Франції – Ейфелева вежа, в Італії – Колізей, а в Румунії – Дракула. До слова, про те, що у них є граф-вампір, румуни дізнались останніми в світі, бо за часів правління диктатора Чаушеску цей твір був заборонений. Скинули диктатуру десь у 80х і тут румуни дуже здивувались і одразу скористались нагодою заманити наївного туриста до себе. Як влучно зауважив один з наших екскурсоводів: «Люди приїжджають в Румунію, щоб побачити Дракулу і відкривають, що тут є ще багато цікавого».

На мою скромну думку, найкращий час, щоб купувати тур в Румунію, – осінь. Це країна, 30% території якої вкривають ліси, помережані запаморочливими серпантинами. І всі вони восени спалахують багрянцем та золотом. Краса неймовірна! І зупинитись неможливо навіть, якщо ви вже зробили 1001 фотографію, наступне узлісся здається ще красивішим. 

Але по порядку про тур «Цікаві вихідні в Трансільванії».

Про вечірні прогулянки та шарм нічного міста

На жаль, в містечко з надскладною назвою Сігіашора, ми приїхали над вечір, тому сказати щось конкретне досить важко. Єдине в чому я впевнена – я хочу приїхати сюди ще. Вечірня Сігіашора, освітлена ліхтарями, має свій шарм, а м’яке жовте світло створює ідеальну середньовічну атмосферу.

В місті є своя старовинна фортеця, досить вражаюча і красива. Її внутрішніми двориками можна прогулятись навіть пізно ввечері. На території стоїть дуже стара церква і не менш старе кладовище, де ховали ще древніх саксонців. Кладовище багато в чому нагадує львівський Личаківський цвинтар: тут кожен надгробок – це витвір мистецтва, тому тим, хто не надто забобоний, радимо прогулятись.

Про вампірів та сир

Замок Бран, він же замок Дракули. І тут починається найцікавіше. По-перше, Влад Цепеш, який став прототипом Дракули, був не граф, а князь. По-друге, цей замок йому ніколи не належав, більше того, він ніколи тут не бував! Кажуть, що таку репутацію Брану прищепили перші туристи, які приїхали в Румунію на пошуки оселі Дракули, ну а румуни не стали з ними сперечатись))) Врешті-решт, Брем Стокер ніде назву замку не вказував.

Проте Бран вартий того, щоб його побачити, навіть без вампірського антуражу. Це класичний середньовічний замок на стрімкій скелі. Всередині максимально відтворені тодішні інтер’єри (ну і павутини тут і там навішали). Словом, всім тим, хто любить лицарську тематику – вам сюди. Плюс, ніхто не заважає вам казати, що ви були в гостях у Дракули))) 

Навколо замку розкинувся найбільший сувенірний ринок Румунії, тому якщо хочете купити подарунки, робіть це тут. Він реально найбільший, перевірено на практиці. До речі вампірської атрибутики ту досить мало. 

З ексклюзивного – лише в Брані (!) можна купити фірмовий румунський сир, який загортається в соснову кору. Смак він має досить специфічний – гіркуватий, з легким присмаком хвої, але спробувати варто.

Про румунську помпезність та громадський транспорт

Наступна наша зупинка – це замок Пелеш в місті Сіная. Однозначно найгарніше місце в Румунії. Замок надзвичайно помпезний! Ззовні він нагадує причепурений ляльковий будиночок з явними німецькими нотками в архітектурі, всередині – це калейдоскоп тематичних залів, від яких прямо віє показною розкішшю та багатством. Особливо сподобалась кімната зі зброєю та мавританська кімната. 

А ще тут є кімната повністю оздоблена деревом з вигадливою різьбою.

Цікаво, що інтер’єри намагалися зберегти такими, які вони були при королівській сім’ї. Якщо це так, то мені було б не надто затишно жити в такому будинку-музеї. 

Містечко Сіная теж доволі симпатичне і приємне. Прогулянка його затишними вуличками точно піде на користь, плюс можна зайти в одну з численних кнайп і спробувати румунську кухню за досить пристойні гроші. 

В Сінаї зручна транспортна розв’язка, з вокзалу можна дістатись практично в будь-яку ближню точку, наприклад, Брашов або Бухарест. Квиток до Брашова коштує від 8 лей, це десь 2 євро. Поїзди ходять кожну годину.

Про панорами, Голівуд і ведмедів

Місто Брашов з трьох сторін оточене горами, на одній з яких красується напис «Brashov» зовсім, як в Голівуді. Туди можна піднятися на фунікулері (але нам знову не пощастило і в понеділок він був закритий). Взагалі Брашов дуже панорамне місто.

Наприклад, дуже гарні фото з висоти пташиного польоту виходять з підніжжя Білої вежі, яка прямо таки в центрі або ви можете піднятись до стрілецького бастіону, який на протилежному кінці міста. Сама споруда закрита на реставрацію, але панорами навколо розкішні. А якщо не полінуєтесь, то на гору з написом «Brashov» можна піднятись і пішки, добре втоптаною стежиною. Шлях займе десь годину в один бік. 

Не раджу робити це у вечері, можна наштовхнутись на ведмедя, і це не жарт. Для місцевих жителів не така в же й дивина, якщо нічним Брашовом буде розгулювати парочка косолапих гостей. Взагалі в румунських лісах проживає 50% всіх ведмедів Європи, не дивно, що вони частенько спускаються з гір у місто.

Ось таким був мій тур в Румунію. Мені дуже припала до душі ця країна і я всім раджу її відвідати.