Правила арифметики святкування весілля в Греції. (історія одного весілля)

Коли мене хтось запитає як я собі уявляю своє ідеальне весілля? Перша думка, яка прийде до голови - це весілля на мільйон, а коли мій мозок, який переповнений яскравими картинками та щасливими нареченими на березі океану, розвіє цю рожеву хмаринку, тоді в мене народиться ідея - маленьке і затишне весілля. Зрозуміло, що з перстнем з камінчиком на правій руці і доларом по 25 складно взагалі щось тверезо оцінювати. Проте все ж моя п’яна від щастя голова спробувала все порахувати. 

Чи хочу я пишний ресторан? Ні. Чи хочу я мільйон гостей? Ні. Чи хочу я весільного клопоту? Треба подумати. Чи хочу я весільну сукню і дружок? Так, хочу. Чи хочу я весілля тільки з найближчими? Так! Чи хочу я запам’ятати весілля як найромантичніший момент мого життя? Так, ХОЧУ!

Наступною перепоною є що? - Як досягти мети із найменшими фінансовими затратами…. Ні, знову кольорові картинки в голові… Ну добре, усвідомлюю, що найменші затрати - це нереально. Просидівши цілий вечір, який мою щасливу голову зробив ще важчою, я вирішила обрати для себе весільну церемонію за кордоном. Для найнайближчих мені людей. З арифметикою ситуація скрутна, але мій тато, який вже понад 25 років працює вчителем математики зумів порахувати, що це виходить на одне, що відгуляти весілля у Львові, що полетіти тільки з рідними в Грецію. 

Ми прийшли у найближчу туристичну агенцію, пам’ятаю це було на Чупринки, здається “Поїхали з нами”, вони все гарно розклали по полицях в мою хаотичну голову і що Ви думаєте??? Я пішла в магазин за пляжною білою сукнею, бо… Весілля моє буде на Санторіні. Мій мозок не тямить себе від щастя і процент закоханості зріс до максиму! Це як ідеальне святкування Нового Року - як відсвяткуєш - так і проведеш, ну Ви зрозуміли на що я натякаю ;)

©Ярина Добосевич, ТА "Поїхали з нами"